Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду препоганую…
— Ні! — перебив директор. — Вони не дадуть мені спокійно до пенсії дожити… Навіщо оте «руду препоганую»? У нас всі жінки красиві. І взагалі, любити треба не за зовнішність… Та й хто знає, у який колір пофарбує волосся директорша фірми?.. Придумайте щось інше…
І я придумав. На концерті співав мурмурантом. Кілька відомих мелодій. Це було неповторне попурі, виконане моїм довгим носом і бажанням сподобатися директорий фірми. І все даремно. Як мені потім переповіли, під час мого виступу вона сказала директору фабрики:
— А цього німого для чого на сцену виставили?.. І що ви цим хотіли сказати?..
«Удача»
Туман над водою. Поплавка не видно.
Йде циганка.
— Ей! Рибалко! Тобі буде удача.
Мовчу. Яка там у біса удача! Дві години стовбичу — і хоча б спитало: чого стоїш?
— З води удача буде. Багатим станеш. Золоту рибку впіймаєш.
— Слухай, пророчице! Йди, поки я тебе не впіймав…
— Сердитий будеш — помреш скоро… Начальник, голову розумну маєш, а над цією калюжею стоїш. Хіба тут є риба?.. Машина твоя?
— Тещина…
— Їхати треба туди…
Язик сам вискочив:
— Куди?
— За Шибине. Озеро в лісі є. Риби — видимо-невидимо…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 18. Приємного читання.