Що робить «спеціальний датчик», я не дослухав. Бо над моїм вухом пролунало:
— Мамо! Мамо! Дивися, дядя у целофановому мішку лежить…
Вирішив піти у холодок. Під кущем сиділи дві чиїсь тещі. Хоч сонячне проміння сюди й не доходило, вони над головами тримали парасолі.
— Допомагає? — спитала одна, кивнувши на мій костюм.
— Від чого? — перепитав я.
— Від радикуліту.
— Дуже.
— А ви не цікавилися, як він для ревматиків? — перепитала друга.
— Для ревматиків — на підкладці. З яєчної шкаралупи…
Перейшов під інший кущ. Ліг. Читаю.
Щось до мене причовгало. Зупинилося. Нявкнуло:
— Ей, киша! Де відколов такі рохи?
Оглядаюся. Стоїть вишкварок. Знаком питання.
— На Канарських островах.
— Залпові… Сплавиш?
— Грошей не вистачить.
Присів. Стали торгуватися. Зупинилися на п’яти червінцях..
Зо два тижні я тинявся по командировках. Повернувся. Вийшов на пляж — очам своїм не вірю. Снують по пляжу у целофанових костюмах шкети і шкетиці. Точнісінько у таких, які я продав отому «киші». Тільки на певних місцях у них яскраві етикетки. Із надписом: «Rochy».
Стружка
Інтелект людини довжиною, хребта не вимірюють. Але я звернув увагу, що деякі оті «наполеончики» понад усе люблять верховодити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 15. Приємного читання.