TextBook Цікаво, куди воно лізе? Куди воно спішить? Може, якась старша комаха його кудись послала? А може, сам начальник комашиний. Метушиться перед сильнішими. Щоб дірку у нього не забрали.
А може, біжить до сусіди-комашки утрясати конфлікти. Територіальні. Чи там сімейні.
Зупинилося. Щось думає.
Метнулося в один бік. Повернуло в другий. Знову думає.
Теж, мабуть, має свої проблеми. Свої клопоти. Може, дірку ремонтує. Паркету, звичайно, йому не треба. Ні голубого унітаза. Але щось йому голову мозолить. Не імпортні меблі, не машина, то якась шпичка. Може, йому тією шпичкою треба проколупати запасну дірку? А шпичка в їхньому комашиному світі — дефіцит. Спробуй знайди її без блату. Без могорича.
І воно метається. Бігає. Шукає. За голову свою комашину хапається. Серце ніжкою масажує. Корінь валеріани гризе…
А навіщо? Щоб не відстати від іншої комашки…
Ну, добре. Дам я тобі зараз шпичку. Скажеш: «От поталанило!»
Почекай. Піду відламаю від кущика. О, є. Зараз…
А де ж ти? Чуєш? Ти ж ось тут сиділо… Невже он той динозавр своєю клешнею на тебе наступив?.. Так і є. Ось мокре місце… І вже нема у тебе жодних проблем… Не треба тобі вже ніякої шпички…
А-а-а, ні! Ось ти. Ще метушишся…
Не ті часи…
Мені кажуть: «Ти старомодна. Вимагаєш від хлопців того, чого зараз від них не можна вимагати».
А я нічого не вимагаю. Вимагають від мене. Один трояка. Інший — п’ятірку. Все їм до чогось бракує.
Кажуть, князі перевелися. Зараз, мовляв, не ті часи.
Часи, може, й не ті. Але князі не перевелися.
На танцях. Підхитує один. Все на ньому «адідасівське». З етикетками. Тільки голова без етикетки. І вишуканою мовою:
— Ласточка, я — князь. Не смій відказувать. Іспорчу лічіко…
Після того хвилюючого випадку я на танцях своє «лічіко» не показую.
Мама нервує:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 22. Приємного читання.