— Бабуїн — це не бабник. Це мавпа…
Відчуваю, що вони затягли надовго. Вмішуюся:
— Може, той бабуїн був донжуаном серед мавп.
— А це хто? — здивувалася вона.
— Дух святий, — кажу, — в образі і подобії власника телефону, по якому ви говорите.
— Як вам не соромнопідслуховуватичужірозмови!
— Чим більше мені буде соромно, тим довше ви займатимете мій телефон.
Тоді вмішався він. Сказав:
— Кретин!
— Дуже приємно! — кажу. — А мене звати Антон.
— Ідіот! — додав він.
— Якщо у вас, — говорю, — така біда, вам слід тримати вдома бабуїна. На запасні частини…
Поклав трубку.
Дзвінок.
— Йди забери! — каже незнайомець.
— Що?
— Ну, те, що просив.
Я нічого ні в кого не просив. Проте, думаю, пограю трохи.
— А де воно?
— В кущах. Біля моєї роботи. У паперовому мішку. Від прохідної підеш ліворуч. Уздовж стіни. Кінчається стіна — там кущі…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 13. Приємного читання.