— Прошу, — простяг тремтячою рукою картку Соломонові, — можете вклеїти назад у свою книгу. Вона мені більше не потрібна.
— Дякую. Мені дуже шкода, що так сталося. Але, здається… здається, ви самі в цьому завинили. Адже то ви повели однорогів на штурм палаців.
— Ми? Ми зруйнували? — Бумблякевич не міг отямитися. Він налив собі повну склянку вина і випив душком.
— Я десь читав, — прорік із філософською міною Цитрон, — що кожна людина має світлу і темну сторону. І часто тота світла сторона не відає, що робить темна. А темна нічого не знає про світлу.
— Ти хочеш сказати, що все це правда? Що ми перемогли триголового змія чи там циклопа, очолили повстання однорогів проти князя фон Шруботяга і плавали з піратами по Морю Борщів? І це все здійснила котрась наша сторона — світла чи темна, я вже не тямлю — протягом двох років, які для нас були лише кількома днями? Але чому, чому ми нічогісінько з того всього не можемо пригадати?
— Ну, чому ж не можемо, — почухався за вухом Цитрон, — я дещо пригадую.
— Ти?! — Бумблякевич вирячився на нього, як на літаючого оселедця.
— Я не сказав, що пригадую все… Дещо.
— Можна поцікавитися, що саме? — підцьковував Бумблякевич.
— Море… Море пригадую… Розбурхане червоне море і корабель… Нас захоплюють пірати і хочуть повісити на реях… Але тут… тут ми їм говоримо… говоримо…
— Ну!
— Ні, не ми — ти говориш…
— Авжеж, ти нічого не скажеш нового. Все те саме, що розповів Соломон.
— Мені здається, ви несправедливі до нього, — сказав Соломон, — людина намагається пригадати…
— Добре, нехай пригадує, нічого не маю проти, але хай пригадає бодай щось таке, про що не говорили ви. Ну, наприклад, що ж я таке сказав піратам, що нас вони звільнили?
Цитрон морщив чоло і кусав вуста, видно було, як навскач летять думи в його черепку, женуть, мов шалені, натовпом, потоптом, збивають одна одну, падають і не підводяться.
— Ти їм сказав, що знаєш генерала Купчака…
— Про генерала і його доньок я тут усім розповідав.
— Тоді вони спитали гасло.
— Еге ж — гасло! — Бумблякевич обвів тріюмфальним поглядом присутніх.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мальва Ланда» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ТРЕТЯ“ на сторінці 56. Приємного читання.