Та всьому надходить кінець, скінчилося обмацування, і дівчатка мусили сісти на свої місця, все ще глибоко дихаючи, наче щойно спустилися з гір.
— А бачите, — першою озвалася Соломія. — Ніяк нам туди не дібратися. Але якби ви узяли нас із собою, то ми б вам охоче дорогу вказали.
— Тільки треба нас переносити через брили, та через струмки, та через ями, — сказала Емілія.
— Не бійтеся, це не важко, — втішила Лідія. — Ми малесенькі, як пташечки. Нас можна і на одній руці втримати. Ми зовсім легенькі. Боїмося у вітер на вулицю вийти, щоб не здмухнуло нас і не знесло в нетрі глибокі.
— Гм-м… — мрукнув Бумблякевич. — Якщо ви й справді знаєте дорогу, то я охоче вас візьму з собою.
— Чудово! — заплескала в долоні Емілія, — Завтра можемо й вирушати. Нам треба підготуватися до подорожі, прихопити харчі. А вам у жодному випадку не варто висовувати носа в місто. Перебудете в нас. Інакше є великий ризик, що пан Ліндер вистежить вас і арештує.
— Чому він має мене арештувати? — не зрозумів. — Хіба я щось чиню недозволене?
— Звичайно. Ви хочете покинути містечко, а це вже злочин.
— Але ж мене ніщо не в'яже з вашим містечком, то чому б не мав права піти звідси, куди мені заманеться?
— Кожен прибулець — наче муха, що потрапила в павутину. Не може вона вирватися і край, — сказала Емілія.
— Або муха, що потрапила в варення, — сказала Лідія.
— Або муха, що потрапила в борщ, — сказала Соломія.
— Чи чули ви щось про Море Борщів? — запитав Бумблякевич.
Карлиці враз зробили здивовані міни і тільки мовчки перезиралися.
— Звідки вам відомо про Море Борщів? — спитала Емілія.
— Та так… хтось розповідав… — ухилився від відповіді Бумблякевич. — А чого це вас так схвилювало?
— Хіба нас схвилювало? — спитала в сестер Емілія.
— Ніколи в житті нас подібні речі не хвилювали, — відказала Лідія.
— Хіба можемо ми при наших тендітних організмах ще й хвилюватися? — здвигнула плечима Соломія.
— Море Борщів знаходиться за смітником, — повідомила Емілія зовсім спокійно, але ці слова подіяли на Бумблякевича, мов нашатирний спирт.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мальва Ланда» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 37. Приємного читання.