Розділ «ЧАСТИНА ПЕРША»

— Пане Бумблякевич, — сказав Джавала, — головне тут навести мушку на ціль. Ось так. І тисните цинґель.

Бумблякевич кивнув і слухняно почепив на плече рушницю, відчуваючи, як єство його ураз змужніло й налилося відвагою. Уявив себе кимось на зразок ополченця і навіть надав обличчю відповідної міни.

Поява худого високого чоловіка середнього віку, котрий скидався на коника-стрибунця либонь через те, що його довгі й тонкі ноги були обтягнуті панталонами, що защіпалися попід колінами і зникали в чоботях, — викликала пожвавлення цілого гурту ловців.

— Пане Джавала! — вигукнув радісно чоловік. — Тішуся, що й ви з нами. А це і є наш новий історик? Сподіваюся, наші лови завдадуть вам море втіхи.

— Це, мій син, — сказала княгиня Бумблякевичу. — Тепер ви просто змушені затоваришувати.

Князь стиснув долоню гостя, і той відразу відчув у потискові силу залізної руки.

— Я зворушений, — сказав Бумблякевич.

— Я теж, — усміхнувся князь і сплеснув у долоні: — Увага! Чи всі готові на лови? Але, що я бачу — матусю! Ви не зібрані!

— Тео! Я передумала. Мушу припильнувати кухню до завтрашнього бенкету. Крім того я не надто добре чуюся.

— Шкода, матусю. Тоді нам пора.

— Ще тільки хвильку — панна Фрузя ось-ось вийде.

— То й панна Фрузя з нами вирушає? — поцікавився Бумблякевич.

— Аякже! — відказала княгиня. — Панна Фрузя нині цвях програми. Хіба ви ніколи не читали про «дівочу пастку», в яку заманюють однорогів? Невинну панну в пишних шатах провадять у ту місцину, де бачили однорогів, і залишають саму. І то має бути саме невинна панна, інакше одноріг, відчувши обман, проб'є панну своїм рогом. Але цнота його впокорює. Дівчину підбирають зазвичай повногруду, бо одноріг, побачивши оголені перса, відразу кидається їх смоктати, а дівчина, задкуючи та задкуючи, веде його туди, де причаїлися мисливці.

— Дивовижно! — із захватом вигукнув Бумблякевич. — Це так романтично! І ви збираєтеся саме таким чином заманити однорога? Тоді навіщо рушниці, хорти і стільки мисливців?

— Але ж бувають непередбачені трафунки, — пояснив Теодор. — Наприклад, якщо панна не цнотлива, а тільки видає себе за таку, то…

— Вона гине?

— Такий закон. Вона гине. І тоді власне настає черга мисливців. Крім того слід пам'ятати, що ми вирушаємо в дикі простори, де нас можуть підстерігати різні несподіванки. Мусимо бути напоготові.

— Ви хочете сказати, що панна Фрузя якраз і має зіграти ролю цнотливої панни?

Уся компанія весело розреготалася.

— Але чому зіграти? — аж захлинався від сміху князь. — Чому зіграти? Панна Фрузя якраз і є втіленням дівочої цноти!