Серце пані Мокрицької розтануло, і вона вмостилася в плетеному кріслі, взявши кота на коліна.
— Ви справді читали?
— Так, я думаю, дещо можна і тепер передрукувати…
— Але вас більше цікавить Мальва?
— Бо вона зникла безслідно.
— Не так вже і безслідно.
— Ви знаєте, де вона тепер?
— Ні…
— То звідки вам відомо, що вона жива?
— Хіба я вам казала, що вона жива?
Тут Бумблякевич побачив, що потрапив у сліпу вулицю.
— Ні, ви так не казали. Мені. Але Магулі сказали.
— То було, може, з десяток літ тому. Тоді вона була жива…
— Ви з нею зустрічалися?
— Як вам сказати… То було зовсім випадково… Але я побачила її в такому місці, що воліла би не казати…
— Та вже коли почали…
— Я зустріла її на смітнику… За винниківським базаром… Вона там порпалася в смітті… Вибирала якісь недоїдки, шмаття, пляшки і те все кидала до мішка…
Бумблякевичу перехопило подих. Навіщо він сюди прийшов? Щоб почути цей жах? Стара має якусь злість на Мальву і тепер виливає всю свою роками накопичену їдь…
— Ви були впевнені, що то вона?
— Я побачила її… Підійшла до неї і сказала: Мальва… Вона так здригнулася… Мальва Ланда — це тільки псевдо. Її звали зовсім інакше…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мальва Ланда» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 13. Приємного читання.