Оголений нерв: роман

— Якщо так міркувати, то краще все й одразу віддати загарбникам. Ти так вважаєш?

Оксана помітила, що Геннадій уже «завівся». Він поклав ложку, не закінчивши вечеряти, в очах зблиснуло обурення.

— Коїться казна-що! — вибухнув Геннадій. — Міліція й прокуратура продовжують спокійно спостерігати, як органи влади захоплює жменька бандюків.

— А ти чекав від них іншого? — Оксана зробила спробу підіграти Геннадію.

— Не знаю, — зізнався хлопець, — але віддати на поталу чужинцям місто — це вже занадто!

— «Азот» сьогодні припинив роботу, — сповістила Оксана. — Це вже погано. Не буде в людей роботи й зарплати, то й у нас клієнтів поменшає.

— Справді?! Не може бути! Зараз будуть місцеві новини по кабельному телебаченню, треба подивитися, — Гена підвівся, щоб увімкнути телевізор, але Оксана його зупинила.

— Не поспішай, сьогодні вимкнули українські канали. Будемо тепер дивитися російські новини.

— Якась маячня! Я подивлюся новини в Інтернеті, — сказав він і вийшов.

— А доїдати хто буде? Я? — крикнула йому навздогін.

— Як хочеш, — відповів розгублено.

Геннадій продивився новини на місцевих сайтах. Окрім повідомлення про захоплення будівлі прокуратури, йшлося про відключення українських телеканалів: «Під тиском озброєних російських терористів, які захопили місто Сєвєродонецьк, і за підтримки членів КПУ місцева телерадіокомпанія, яка здійснювала кабельне мовлення практично на все місто, була вимушена зупинити трансляцію українських телеканалів. Таким чином, порушено право сєвєродончан на вільний доступ до інформації».

— Весело! — зіронізував Геннадій.

Він знайшов повідомлення про зупинку роботи «Азоту», який містяни завжди називають «комбінат». «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», яке входить в холдинг Ostchem Group українського бізнесмена Дмитра Фірташа, слідом за «Концерном Стирол» (Горлівка, Донецької області), який також входить у той самий холдинг, призупинило все великотоннажне виробництво через загрозу безпеки працівникам підприємства у зв’язку з неспокійною ситуацією в регіоні. Як сповістила прес-служба концерну, тимчасово призупинено випуск аміаку, карбаміду, углеаммонійних солей та іншої продукції, звільнюється аміакосховище». Далі йшлося про те, що під час вимушеної зупинки персонал підприємства буде проводити діагностику й ремонт комунікацій та обладнання, фарбування обладнання, реконструкцію доріг і будівель. Повідомлялося також, що працівники можуть підвищити свою кваліфікацію й отримати суміжні професії в навчальному центрі «Азоту», а підприємство продовжить роботу в штатному режимі зі збереженням заробітної плати.

— Чим ти так захопився? — Оксана підійшла ззаду, обняла Геннадія за плечі.

— Комбінат зупинився, — задумливо промовив він. — Стільки людей недоотримають зарплату.

— Але ж написано, що зарплатня буде виплачуватися в повному обсязі, — зауважила дівчина.

— Ти ж знаєш, що зарплата там невисока, в основному вагу мають доплати за шкідливість, за нічні зміни та премії. А бюджет міста? Звідти йшло основне поповнення.

— Не сміши мене, — сказала Оксана. — Не вистачало, щоб ми переймалися бюджетом міста! Там, у Білому домі, є кому про це думати.

— Ось у цьому наша велика біда.