TextBook – Як ти думаєш, шпигун він чи ні?
– А документи як?
– Та наче в порядку.
– Тоді не должно б, а там хто ж його знає…
– Отож і я кажу, коли б не промахнутися.
Вони ще трохи подумали, помовчали, нарешті Микита віддав наказ:
– Збирай людей. Яка буде…
Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом:
– Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала?
– Хлопці, хто мою лопатку взяв? – метушився хтось у темряві.
– Куди нас ведуть?
– Галушки їсти. Он уже одна летить…
Вдарило зовсім близько. Пісок, осідаючи, сипався на людей.
– Всі зібрані?
– Тут.
– Кроком руш!
Чохов вискочив з окопу першим. Схил був крутий, і люди не йшли, а сунулися з нього.
– Всі тут?
– Немає двох.
– Ховають убитих.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вир» автора Тютюнник Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга“ на сторінці 13. Приємного читання.