Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

«Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні…»

Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні —

переповнена дійством напружена мить.

Передчасні світанки, мов сурми невсипні,

понад нами ревуть, аж у грудях шумить.

Ще вокзали, мов нефи — порожні і чисті,

ще на шпалах роса і прозорий перон,

але перші прожилки пожовкли у листі,

ніби торкнуті легко іржавим пером.

Ми приходимо вчасно, як світло в кімнати,

нас несе і відносить, виток по витку,

але як наздогнати, ну як наздогнати

цю втікачку, цю зелень, солодку й терпку?

«Її пальтечко радісне й червоне…»

Її пальтéчко радісне й червоне.

Вона так добре знає шлях додому,

що в надвечір’ї, сніжному й блідому,

біжить мені назустріч.

                             Перепони

минають нас, лише гойдлива гілка