Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

напіврозквітла спрага на губі,

і невідомо, жінка чи дитина

застигла, непорушна і картинна,

понад полями зошитів і книг,

уваги не звертаючи на них.

Чорнильні піктограми всохлих парт —

немов реклама, змінна й загумінна,

не сад пісень, авжеж, не панна Інна,

а ліс шарад і навіть гіт-парад,

і навіть географія пахка

настінних карт — зогиджених екзотик —

стає цілком буденною на дотик,

тому, нудьго, й чекаємо дзвінка

або підказки, наче на спектаклі!..

Вазонки вкляклі, патронеси бляклі

(усім за сорок, жодної нема,

в яку б не закрадалася зима).

Але історик! Мудр і сивобрив,

на кафедрі вознісся, мов на скирті.

Лиш черепи і пуголовки в спирті