Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

ми динаміт заклали в лоно міту

ми чорні від утоми й антрациту

нас їсть іржа нас п’є смердюче море

і ртуть і мруть зупинені мотори

хиткі каркаси загнані колеса

роззявлені в ніщо цистерни й печі

і очисних басейнів сірі плеса

та в битих шклах востаннє блисне вечір

і в мить коли заскреготять підойми

усі на світі пролетарські трупи

полізуть з люків вилізуть на купи

червоних жаб запустять у водойми

«Дерево…»

Дерево

         хмару

гіллям

продерло —

дерево в хмарі?

хмара на дереві?

Хмара