TextBook – Хлопці…
– О! – Зуб вигукнув так, ніби щойно згадав про людину. – Тобі чого, діду? Не все знайшли? Хочеш ще щось видати, добровільно, у фонд Червоної армії?
– Дарма… Лишіть… То від жінки моєї лишилося… Собі на смерть беріг, хлопці…
– Тю! Так би і сказав відразу!
На очах у всіх, кого бачив і не бачив, Дмитро Зубов витягнув пістолет із кобури.
Постріл у голову.
Старий завалився на бік. Молодиця, волаючи від розпачу й жаху на все горло, кинулася до нього, не думаючи про те, що застрелити можуть і її.
Але нападників у цьому дворі вже нічого не цікавило. Саме в ту мить у небо із шипінням злетіла червона сигнальна ракета.
– Бачили? – кивнув на неї обмотаний хусткою партизан. – Завершуємо операцію.
Вони пішли з розграбованого двору спокійно, не озираючись.
Щойно зникли в виду, Максим розтиснув кулаки. Долоні змокріли, чого не помічав за собою раніше. А ще не відчув, як і коли Хмара забрав від нього автоматний ствол. Повернувся, глянув на хорунжого, дивлячись ніби крізь нього. Той запитав тихо:
– Що, підеш за своїми?
Коломієць повівся так, як тільки можна повести себе в даній ситуації, – промовчав. Не кивнув, не хитнув головою, не відвернувся. Сів спиною до копиці, чекаючи подальших розпоряджень.
– Ясно, – сказав Хмара, і Максим враз перестав його переймати. – Друже Гармаш, приведіть мені когось із них.
– Саме з цих, котрі тут?
– Усе одно. Будь-кого. Ми ось із побратимом чекатимемо вас за околицею. На тому місці, де нині зібралися. Дві години, більше не даю. Не вкладаєтесь – не треба, ви мені зараз живими потрібні. Відділ без того купу людей за ці дні втратив.
…Вояки повернулися швидше. Весь час, поки їх чекали, Коломієць і Хмара так і не сказали одне одному жодного слова. Небо вже почало сірішати, повільно наближався ранній червневий світанок. Коли вони виринули з-за дерев, Максим побачив – прийшли самі, без полоненого, не виконали наказу командира. Та Гармаш відразу доповів, випереджаючи нарікання:
– Обійшлися так, друже Хмаро. Знали, до кого вступити.
– Ну?
Гармаш глянув на Клена. Той промовив глухо:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний ліс» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Свої“ на сторінці 28. Приємного читання.