Розділ «Гвєздослав КРИВАВІ СОНЕТИ»

Чи Коллар помилився? Чи відплата

від Тебе йде за буйнощі й бої;

ах, за ту кров, що брат пролив із брата,

не осуди — дай жить слов'ян сім'ї;

світам вона — могутня та багата —

науки звістуватиме Твої.

Рятуй нас, Боже! Вдягнена в терни,

душа моя стоїть перед Тобою

навколішки з печальною мольбою —

думок одних жахаюсь, як труни! —

від того Ти слов'янство сохрани,

щоб не ставало жертвою сумною,

не гинуло й, неначе купи гною,

не підживляло чужакам лани.

То ж не лайно, а дум Твоїх насіння —

не загуби його таємну суть,

не оберни посів добра на тління —

дай вирости йому на всю могуть —

торкне чолом небесного склепіння…

Так — будь врятоване, спасенне будь!