Недобитка, який під вбитими лежить,
І, розсуваючи мерців стовпотворіння,
Щось хоче крикнути в свою останню мить.
СПЛІН
Злобивий Плювіоз із неба, наче з урни,
Зливає хвилями простуду і помір
На мешканців могил, на місто тихе й журне,
На вкритий млицею печальний косогір.
Мій спаршивілий кіт сів на вікно ажурне,
Крізь шибку сплакану він дивиться надвір.
Співця старого дух виспівує ноктюрни
У ринвах-жолобах, що йдуть до темних нір.
Великий дзвін гуде, сичать в каміні дрова,
І дзиґарі хриплять, тимчасом як розмова
Серед брудної гри зринає знов і знов:
То дама пікова й фатальний спадок дами
Старезної, валет чирвовий, до нестями
Висварюють свою померлу вже любов.
ВИДИВА
Боюся вас, ліси, темнющі, як собори,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 34. Приємного читання.
TextBook