Та, ледь піднявшись на тахті,
Дівча дає втирати в спину
Пахкі олійки золоті;
А квіти мліють у куті.
БЕЗОДНЯПаскаль — бездонної душі глибочина:
О горе! Прірва — все: жадання, слово, мрії!
Стає волосся сторч, бо Жах, як вітер, віє,
І відкривається безодень явина.
Вгорі, внизу і скрізь, немовби тиша, скніє
Безкрайність простору, зваблива і жахна…
На дні моїх ночей правиця вогняна
Показує кошмар, де безліч форм шаліє.
Із кожного вікна я бачу глибину,
Безмежжя світове, і так боюся сну,
Немов діри, де тьма всі виходи затисла.
Ніщоті заздрю я, бо в ній нема чуття,
І повернутися я прагну в небуття.
О, вже не вийти нам за ці Творіння й Числа!
ЗОСЕРЕДЖЕННЯО скорбносте моя, старайся страх збороти.
Ти прагла вечора — ось він іде, поглянь:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 38. Приємного читання.