Я міг би полюбить твоє, о Ноче, поле,
Якби не мова зір, мені така ясна, —
Шукаю всюди й скрізь порожнє, темне, голе…
Але із присмерку, немов із полотна,
На мене дивляться померлі вже істоти,
І їхніх поглядів мені не побороти.
АЛХІМІЯ БОЛЮПриродо, той дає тобі
Свій запал, той — свою содому!
Те, що могила, смерть одному,
Для іншого — життя в гульбі.
Гермесе таємничий, мною
Керуєш, через те не раз
Я почуваюсь, як Мідас,
Алхімік з долею сумною.
Я обертаю злото в мідь,
А рай — у пекло, вроду — в гидь,
І в савані важкої млиці
Знаходжу трупа мимохіть,
І зводжу на небесній криці
Лиш саркофаги та гробниці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 33. Приємного читання.