Розділ «Шарль Бодлер СОНЕТИ»

З лиця бліда, але та блідість осіянна,

В очах упевненість і дивний світлопад,

Поставою вона шляхетна, мов Діана,

І стан її, й хода — на вишуканий лад.

О пані, якби ви свої явили чари

На Сени берегах чи на лугах Луари,

Ви, гідні сяяти в палацах короля,

Сонетів тисячі про вас би написали

Співці закохані, і то були б похвали,

Яких ніколи ще не відала земля.

Як ангел з хижими очима,

Як тінь безшумна і незрима,

Вночі нечутним кроком сну

До тебе в спальню прослизну,

Впаду на тебе, як завія

Цілунків, пестощами змія

Студеного, неначе сніг,

Торкнуся до грудей твоїх.

Знайдеш холодне місце вранці,

Де я лежав. І в лихоманці