TextBook Вже відкривається принадливість безодні,
Духовних просторів незаймана блакить.
Так, чиста й сяюча, ясна моя Богине,
Твій вид у спогаді переді мною лине,
Над оргій рештками, над чадом марноти.
Зникає світло свіч на сонці, бо найдужче
Світило в небесах — така звитяжна й ти,
О світляна душе, о сонце невмируще!
РОЗМОВА— Ви — небо осені рожеве і прозоре!
Мене ж поглинула печалі темна хлань,
Що, відступаючи, лишає, наче море,
На вибляклих устах болото спогадань.
Намарно, подруго, в ласкавості й довірі
Ти до грудей моїх зомлілих припадеш,
Немає серця там — його пожерли звірі,
І жінки лютий зуб впивався в нього теж!
Що моє серце? Бруд, пристанище облуди,
Колись — палац, тепер — запльована корчма…
— Та ні, пашать життям ще ваші голі груди!..
Красо, нагайко душ, цього ти ждеш сама!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 21. Приємного читання.