Жага — це смерть, і зцілення нема,
Бо розум не піклується душею;
Мої думки втікають притьмома
Від правди, що колись була моєю:
Я клявсь, що ясна ти, а ти ясна,
Як пекла тьма, як ночі темнина.
148
Мені дав бог кохання дивні очі:
Все видиме відмінюють вони —
Як день сприймають явний образ ночі,
В звичайнім бачать познак дивини,
В бридкому тілі — риси пречудові,
У чорнім — ясне! Цього не збагну.
А може, справді в погляді любові
Щось є, що викривляє явину?
Як може зір, що дивиться і плаче,
Не сліпнути — його ж сльоза темнить.
І сонце в хмарах дощових — незряче,
Його видющим робить лиш блакить.
Любове хитра, сліпиш без пощади,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вільям Шекспір СОНЕТИ“ на сторінці 111. Приємного читання.
TextBook