А слова іншого й не прагне тіло,
Ти тілу — нагорода дорога,
Воно готове коло тебе вміло
І падати, й вставати, як слуга.
Ні, не сумління бракне для кохання —
Я падаю й встаю від пожадання.
152
Ламав я клятву, але двічі й ти
Її ламала, клянучись в любові, —
Присяги ложа, віри й чистоти
Зрікалась в дії, не лиш в хибнім слові.
Чом я тебе в невірності виню,
Як сам невірним був не раз? А нині
Я наскрізь бачу і твою брехню,
Й мої брехливі клятви, хоч невинні.
Я клявся, щоб свою покрити лож
Твоєю чесністю і добротою,
Я очі закривав на все або ж
Їх змушував тебе вважать святою.
Божився я, що чиста й світла ти, —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вільям Шекспір СОНЕТИ“ на сторінці 114. Приємного читання.
TextBook