TextBook А потім їх, як ті материки,
Складаємо, щоб цілість їм вернути.
Яке то щастя — із болючих плить
Знов будувати форму нездоланну,
Єднати гори, втоплені в блакить,
Знаходити в безмежжі океану
Той острівець, що затуляє рану
В планеті серця й солодко болить.
* * *У хмарах бозу, що висить, як грона,
Над позолотою старих церков,
Є затишок один — зелений схов
Для крові, що палає, мов корона.
Ти там була, знадлива й безборонна,
І голову свою з важких заков
Я увільнив і в серці поборов
Безумство беркута й злобу дракона.
До тебе підійшов я без крила;
Що ж ти, знімівши в показній покорі,
В мені шукала — змія чи орла?
Чому, пізнавши в збайдужілім зорі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дмитро Павличко СОНЕТИ“ на сторінці 45. Приємного читання.