TextBook Душі моєї пристрасті суворі,
Мене безумно й люто обняла?
* * *Я — зернятко, а ти — зоря осіння,
Навіки в полі поєднались ми.
Виношу з глибини, з важкої тьми
Твоє сіяння в промені насіння.
Велиш ти кільчику в передвесіння
Пробити шкаралущу й страх зими…
Втім, колосок з колючими крильми
Злітає, наче світла вознесіння.
Ти прагнеш повернуться в небеса,
Мене ж не відпускає рідна нива,
В ногах кайданами дзвенить роса.
Так ми застиглі в злеті, повні дива,
Не зірка й не зерно — душа сяйлива,
Що ні в землі, ні в небі не згаса.
* * *Твоя краса — як усміх сатани,
Що Богові показує в пустелі
Майбутнього картини невеселі,
Печальний дим над струпами війни.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дмитро Павличко СОНЕТИ“ на сторінці 46. Приємного читання.