Зомбі

Ми засміялися. Я поглянув на годинник - реакція в лабораторіі вже мала скінчитись, отже слід йти.

- До речі, - я дістав з кишені конверт з диском. - Скинь-но мені "Panoram-у".

- Чистий? - підозріло запитав Ігор.

- Наче чистий, - я знизав плечима. - А втім, перевір.

Програміст завагався.

- Перевір, перевір! - наполіг я. - Бо вчора хлопці притягли якусь іграшку, могли й вірус зачепити.

Ігор увімкнув Лозинського. Поки на дисплеі висіла заставка, та блимали назви вже перевірених файлів, ми встигли обмінятись парою анекдотів.

Дзижчання дисководу урвалось, на дисплеі з'явився напис "Не обольщайтесь результатами проверки устаревшей версией..."

- Добре, - пробурмотів Ігор. - Тобі всю переписувати?

Я кивнув.

- Зараз, зараз... О, а це що таке?

Диск мав лише один файл під назвою "test123".

- А, то це ж та гейма і e. Хтось з хлопців отримав вчора чи то з Америки, чи з Германіі. То якийсь тест, визначаe біоритми, коефіціeнти інтелекту, ще там щось...

- Можна вкрасти? - всі знали, що різні тести - Ігорева слабкість.

- Звичайно.

Поки я пхав диск у конверт, а конверт до кишені, Ігор вже набрав команду і натиснув пуск.

Що буде далі - я знав. Знав, хоч і ніколи не бачив. Та й, чесно кажучи, не приведи мені Боже таке побачити. Отже, я швидко розвернувся спиною до дисплею.

- Тю, що воно? - почулося ззаду. - А три зет сім бе... Що за нісенітниця?

Я мовчав. Пастка спрацювала. Лишалось лише чекати.

- Слухай, цей твій тест видаe якусь плутанину, текст вперемішку з малюнками. Ти чуeш? Ось поглянь!