TextBook — Спитай щось простiше...
— Артуре! — покликала мене Бренда. — Ти тiльки глянь.
— Що там? — Я швидко пiдiйшов до канапи. — Що дiється?
— Щось дивне. Дуже дивне. — Бренда тримала Дейдру за руку й розгублено дивилася на мене. — Пульс почастiшав, став сильнiший... Вона оживає!
На досi блiдих щоках почав проступати рум’янець. Укритi пледом груди розмiрено здiймалися в такт диханню.
— Вона передумала, — прокоментував Колiн. — Повертається.
Дейдринi повiки затремтiли й повiльно пiднялися. Якийсь час вона блукала затуманеним зором по стелi, потiм її погляд прояснився, надбав осмисленого виразу... Але це не був Дейдрин погляд! У глибинi її смарагдових очей менi привидiлись iншi очi — ясно-синi, такi знайомi й рiднi...
МIТРО! ЗЕВСЕ! IСУСЕ!..
— Артуре, любий... Я знайшла тебе...
Менi вiдчайдушно захотiлося вщипнути себе за руку. I я вщипнув. I вiдчув бiль. Але це ще не значило, що я при здоровому глуздi. Бiль залишається болем навiть для божевiльних.
— Дiано... ти?..
— Хто ж iще... Хiба не впiзнав?
Я закашлявся:
— Що ти, рiдна... Звiсно, впiзнав.
Дiана (о боги, моя Дiана!) спробувала встати, але тiло погано слухалося її.
— Лежи, — сказала їй Бренда тремтливим вiд хвилювання голосом. Вигляд вона мала причмелений. — Ти дуже слабка. Тобi треба вiдпочити.
Дiана уважно придивилася до неї.
— Ти на когось схожа. Ти... мала Бренда?
Сестра нервово всмiхнулася:
— Як бачиш, уже не мала. Вiдтодi минуло багато рокiв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син сутінків і світла» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА“ на сторінці 83. Приємного читання.