— Нарештi воно домоглося свого, — сказав Колiн. — Його можна привiтати. Воно має чудову матiр.
Вони обмiнялися розумiючими поглядами.
— Дякую, брате. Ти завжди думав про мене краще, нiж я заслуговувала.
— Але ж ти жорстока, тiтонько, — озвалася моя донька. — Навiщо так лякати нас? Могла б залишити своє колишнє тiло в Джерелi.
Дейдра зiтхнула, пiдiйшла до канапи i присiла... бiля себе.
— Це було понад мої сили, — сказала вона. — Менi стiльки казали, що я сама досконалiсть, усi так захоплювалися моєю красою... Знаєте, у глибинi душi я й досi переконана, що на свiтi немає гарнiшої за мене. Дурницi, звичайно... — Дейдра пiднялася, взяла з найближчого крiсла плед i накрила ним своє колишнє тiло по груди. Потiм повернулася до нас. — Менi треба йти. Не можна надовго залишати Джерело без догляду. Приходьте в Безчасiв’я, буду рада кожному з вас. Приводьте тих, хто, на вашу думку, гiдний Сили; та останнє слово я залишаю за собою.
— А як щодо обряду з каменями? — жваво запитав Морган.
— Контакт бажаний, вiн полегшує проходження Шляху Посвяти. Я наполягатиму на його присутностi, але без колишнiх обмежень. Ви можете бути Провiдником Монгфiнд.
— Дякую, мiледi. — Морган аж розплився в задоволенiй усмiшцi. А я подумав: бiдолашна Бренда. Хоча сестра, здається, не дуже цим переймалася.
— Дейдро, — запитав я. — Ти не знаєш...
— Знаю.
— Та чому Дiана не сказала, що ти маєш стати Хазяйкою?
Дейдра кiлька секунд пильно дивилася на мене, перш нiж вiдповiсти.
— Розумiєш, Артуре, кожнiй формi сущого властиве прагнення до самозбереження. Амеба хоче бути амебою, людина — людиною, а суть — суттю. Ти розмовляв з матрицею особистостi Дiани, з її суттю, а сутi здатнi провидiти майбутнє — вiрнiше, його можливi варiанти. Схоже, жоден з варiантiв майбутнього не влаштовував суть Дiани.
— Я не зовсiм розумiю тебе.
— Незабаром зрозумiєш. Дуже скоро... До зустрiчi.
Сказавши це, Дейдра пiшла в Безчасiв’я.
А iнша Дейдра, моя дочка, смикнула мене за рукав.
— Тату, що робити з тiткою... з її колишнiм тiлом?
Я зiтхнув:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син сутінків і світла» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА“ на сторінці 82. Приємного читання.