Розділ «частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА»

— Пояснення були б не зайвi.

— Тодi сiдайте. — Ерiксон показав на перекошену лаву бiля стiни. — Даруйте, що не маю нiчого кращого.

— Дякую, я постою, — вiдповiла Дейдра, висловивши нашу спiльну думку.

— Що ж, воля ваша. Ви молодi, ноги у вас мiцнi... Якщо не помиляюся, вас цiкавить, навiщо я вступив у змову з королем Аларiком i органiзував викрадення ледi Дейдри?

— Зокрема й це.

Ерiксон жадiбно докурив сигарету i взяв наступну.

— Все почалося з того, — заговорив вiн, — що колишня Хазяйка Джерела вирiшила передати свої повноваження ледi Дейдрi. Вона звернулася до короля Брiана з проханням привести його дочку до Джерела, але вiн навiдсiч вiдмовився.

— Чому? — запитав Артур.

— Бо не довiряв їй. У них були дуже напруженi стосунки. Король Брiан кiлька разiв намагався зануритися в Джерело, але Хазяйка не дозволяла йому, поки вiн не приведе ледi Дейдру. А король, своєю чергою, наполягав на тому, щоб спочатку викупатися в Джерелi i лише потiм привести в Безчасiв’я дочку.

— Отже, вони зациклилися?

— Саме так. Врештi-решт король вирiшив, що Хазяйцi потрiбна не Дейдра, а тiльки її тiло — аби вселитися в нього. Вiдтодi вiн перестав приходити в Безчасiв’я й посилив охорону каменiв.

— А хiба Хазяйка не могла сама взяти до себе Дейдру? — запитав Колiн.

— На жаль, не могла. Вона мала один серйозний недолiк — була позбавлена тiла, i за межами Безчасiв’я її влада кiнчалася. Вона могла лише спостерiгати матерiальний свiт i спiлкуватися з деякими його представниками, зокрема, зi мною.

— А з Дейдрою?

— На жаль, нi. Для спiлкування з нею належало пробудити її Дар. А цього в жодному разi не можна було робити. Щоб стати справжньою, iстинною Хазяйкою, ледi Дейдра мусила зануритися в Джерело з непробудженим Даром, причому без зв’язку з матерiальним свiтом — як фiзичним, так i метафiзичним.

— Що-що?

Ерiксон видав короткий скрипливий смiшок.

— Так висловилася Хазяйка. Потiм вона пояснила менi, що пiд метафiзичним зв’язком мається на увазi контакт iз Провiдником, а пiд фiзичним — наявнiсть дiтей.

— Ага! — сказав Артур. — От навiщо знадобилися чари безплiдностi.

— Якраз для цього. Це було перше, що я зробив, ставши помiчником Хазяйки.