Дiанинi щоки спалахнули яскравим рум’янцем. Я теж мимоволi зашарiвся. Наше збентеження було дуже красномовне.
Вражена раптовим здогадом, Юнона впустила на скатертину виделку i втупилась у мене ошелешеним поглядом.
— Що я бачу! — нарештi мовила вона, її голос звучав незвично глухо i хрипко. — Нi, я не можу повiрити... Скажiть, що я помиляюся. Ну!
— Ти не помиляєшся, мамо, — сказав я.
Юнона нервово прокашлялася i звернула погляд на свою меншу сестру:
— Дiано, дитинко, ти з глузду з’їхала! Вiн бо твiй племiнник, хiба не розумiєш?
Дiана не вiдповiла. Вона сидiла, опустивши очi, i вдавала, що нiчого не чує.
— Ну то й що? — сказав я, порушивши гнiтючу мовчанку. — Я не бачу в цьому нiчого страшного.
— Зате я бачу, хай вам чорт! — гнiвно вигукнула мама. — Ти мiй син, а Дiана моя сестра.
— Але ж не моя.
Юнона зiтхнула.
— Хоч це добре, — уїдливо сказала вона. — Ну, дякую, потiшили ви мене!
— Вибач, сестро, — винувато промимрила Дiана, не пiдводячи очей. — Я знаю, це неправильно, але...
— Але що?
— Ми кохаємо одне одного, — сказав я. — I хочемо одружитися.
Мама сплеснула руками.
— Уявiть лишень, вони хочуть одружитися! Так ви просто здурiли! Нiхто не визнає ваш шлюб.
— Янус визнає. Вiн буде дуже сердитий на нас, але... за давнiми законами Сутiнкiв, близькi родичi можуть одружитися з дозволу глави Дому. А дiд дозволить, вiн завжди був добрий до нас.
— Он як! — Мама рвучко пiдвелася. — То покваптеся до нього, поки я вас не випередила.
— Ми ще не обговорили... — нерiшуче почав я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син сутінків і світла» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „частина перша ШЛЯХ ДО ДЖЕРЕЛА“ на сторінці 56. Приємного читання.