Колiн знову взяв до рук шпагу й на кiлька сантиметрiв видобув її з пiхв.
— Авжеж, — погодився вiн. — З таким клинком грiх не перемогти. Навiть самого Скаженого барона.
Роздiл 4
...Кромiшню пiтьму в глибинах свiдомостi розiрвав спалах свiтла. Колiна закрутило у вирi чужих емоцiй. Його воля зустрiлася з чужою волею — твердою, незламною. Ще один спалах, удар!..
„ХТО ТИ? — пролунали грiзнi думки. — ЩО ТОБI ТРЕБА?”
„Все гаразд, Кевiне, не панiкуй. Це я, Колiн”.
„Який ще Колiн? Серед моїх знайомих немає жодного Колiна... I я не бачу тебе”.
„Ти пiд гiпнозом. Ми розмовляємо подумки”.
„Зрозумiло... А чому ти назвав мене Кевiном?”
„Хiба це не твоє iм’я?”
„Не думаю. Здається, мене звуть Артур... Точно! Я Артур Пендрагон. Син короля Утера”.
„Милостивий боже! Ти — король Артур?!”
„Не король. I навiть не наступник трону. У мене є старшi брати... Ага, розумiю. Ти вирiшив, що я iнший Артур. Але той Артур давно помер. Я його правнук. У короля Артура був син Амброзiй, у Амброзiя — син Утер, i от цей Утер — мiй батько. Я син Утера, короля Свiтла, i Юнони, принцеси з Дому Сутiнкiв. А ти хто такий?”
„Колiн Лейнстер з Авалона, син принца Урiєна, небiж короля Брiана Другого”.
„Ти сказав: Авалон?”
„Так. Авалон, столиця Логрiсу”.
„Але ж це батькiвщина мого предка!.. Якщо це Iстинний Авалон”.
„Вiн iстинний, не сумнiвайся”.
„Хтозна. Для нас Iстинний Авалон — це батькiвщина справжнього короля Артура.”
„А хiба були несправжнi королi Артури?” — здивувався Колiн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син сутінків і світла» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „частина перша ШЛЯХ ДО ДЖЕРЕЛА“ на сторінці 16. Приємного читання.