Розділ «Частина перша КОНОРИ»

Стен устав і пройшовся по кімнаті, потираючи долонею лоба.

— Просто неймовірно! Ти оживила мамин портал, потрапила до Зали Дванадцяти, пошивши нас у дурні… То, може, ти й Архівний Кристал читаєш?

— Так.

Стен із зітханням опустився на низенький пуф біля ліжка.

— Мабуть, я здивувався б, якби ти сказала „ні“. І не повірив би.

Якийсь час вони мовчали, обмінюючись поглядами. Нарешті Маріка запитала:

— То що ж Рада?

— Вони замислили велику гру. Виявляється, ще наш дід Лодислав… — почав був Стен, та раптом замовк. — Е ні, так не годиться. Зараз твоя черга. Розкажи про свого батька. Хто він такий? Я знаю його?

— Не знаєш і не можеш знати. Його звати Генрі МакАлістер, він шотландський барон…

— Хто? Який? — перебив її спантеличений Стен. — Що за дивне ім’я? „Мак“, якщо не помиляюся, ґойдельською означає „син“. Невже він з Ґойдельських островів?

— І так, і ні, — обережно відповіла Маріка. — Він з островів, але не з Ґойдельських, а з Британських.

— Ніколи про такі не чув.

— І не міг чути. Розумієш… як би це сказати?… Коротше, мій батько живе не в цьому світі.

Стен здивовано скинув брови.

— Як так?

— Ну, словом… Ти ж знаєш, що казав Конор-пращур про своє походження?

— Що він прибув з іншого світу?

— Атож. І це чиста правда. Крім нашої, існує інша земна куля, довкола якої обертається своє сонце, свій місяць, свої планети та зорі. — Маріка не наважилася одним махом спростовувати всі космологічні уявлення брата. — Батько вважає, що таких світів безліч.

Стен енергійно скуйовдив своє волосся.

— Здуріти можна! — промовив він. — Мені в це важко повірити.