Розділ 5 Цунамі

— Викликати техніка? — запропонував Богданов.

— Прийде сам, повинна спрацювати лінія аварійного оповіщення. А поки що не будемо гаяти час. Хто доповідатиме перший?

— Підготовку інспектора для розшуку Василя Богданова на Дзорі завершено, — почав Микита Богданов. — Шалва зараз зайнятий з ним контрактивною перевіркою на виживання.

— Рон Клітгорд… Як він тримається?

— Нормально, хоч трохи й хизується.

— Ви пропонували Ромашину стати рятувальником?

— Пропонували.

— А чи не квапимося ми? Я чув, він зробив якесь відкриття в галузі ТФ-зв’язку.

— Вивів формулу ТФ-трансгресії, за що здббув ступінь магістра технічних наук.

— Але, наскільки мені відомо, він не зміг довести роботу до кінця.

“Ого! — подумав Станіслав. — Ну й обізнаність у Керрі!”

Вголос же мовив:

— Не зміг — не те слово. Просто наша земна математика поки що неспроможна осягнути всю глибину цієї проблеми. Не доросла. Гнат не захотів працювати над локальними завданнями, не охопивши всієї проблеми зразу.

— Максималізм найвищої міри! Мені це не дуже-то подобається. А що за проблема? Кажи ясніше, я не ТФ-фізик.

— У формулі Ромашина — під цією назвою вона й увійде в наукову інформатуру — закладено потенційну можливість переміщення на наддалекі відстані без великих ТФ-станцій.

— Ага, цікаво! Здібний хлопець. Можливо, йому місце не в спецсекторі, а, скажімо, в технічному центрі управління?

— Я пропонував йому альтернативу, але він обрав наш відділ.

— За правилами йому треба б пройти стажування.

— Звичайно, що він і робить. Програму стажування я склав особисто. Випадок на СПАСі, мені здається, якоюсь мірою допоміг йому визначитися. Робота в Інституті ТФ-зв’язку, та й спортивні досягнення, давалися Ромашину легко, це й породило його кредо ковзання по життю. А він самолюбивий і, спізнавши смак боротьби, багато чого доб’ється. В нашій же роботі боротьби вистачає: з часом, з простором, з обставинами, з самим собою врешті. До того ж у нього є особиста мета.

— Звучить інтригуюче.