(ой важке, пиздець, ой!).
Лук’янівський СІЗО,
Вітер з пагорбів,
Надія іще є,
Наче марево.
Бо не суддя звичайно губить,
А у владі перебор.
Коли ти на горі,
Так буде не завжди,
Одної миті враз усе зника,
І серце тисне страх,
І друзі кажуть на х…!
Бо ти уже простий ЗеКа.
ПРИСПІВ.
* * *Після ночі, коли побили студентів, у країні все змінилося, навіть повітря. Стало густим, задушливим, наче димова курява.
– Ласкаво просимо до Білорусі! – гірко пожартував Тарас Чубай, вітаючись зі мною на ґанку одного невеличкого опозиційного каналу, де ми разом якийсь час працювали.
– Скоріше, до Північної Кореї.
– Істина завжди десь посередині.
– Тоді до Росії.
Гірко усміхнувшись, ми потискаємо один одному руки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей » автора Мухарський А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відділення друге «Сувора українізація»“ на сторінці 12. Приємного читання.