Розділ «Андрій Кокотюха Пророчиця»

Розмишляв довго, та додумався лишень до одного: між покійною Олесею і Демоном таки справді існував прямий зв’язок. Демон скеровував її, і всі попередження про близьку смерть — з його голосу. Хоча Демон давав Сергієві шанс: мовляв, забирайся з міста подалі, тоді довше проживеш. Чому ж тоді не почекав, як поведеться Горілий після попередження? Чому відразу вирішив зачистити обох — і його, і пророчицю? Спочатку кинув наживку, щоб точно зацікавити своєю особою потенційну жертву, а потім звелів Олесі викликати Сергія в Богом покинуту хату на сільській околиці для нібито важливої розмови, під час якої розкриються всі таємниці. Там-таки поклав пророчицю. Готував кулю і на Горілого, ховався в тій коморі з мишами, безсумнівно. Тільки не знав, що Горілий прийде не сам.

Знову не все прорахував. Знову випадковість і, на перший погляд, безглуздість Сергієвих дій і дій тих, хто йому волею випадку допомагає, руйнує всі розрахунки, зроблені на холодну голову.

З цією думкою Горілий заснув, а коли прокинувся — вовком вити закортіло. Бо тільки тепер до нього дійшло: замкнули його в чотирьох стінах, звідки він начебто й може в будь-який момент вийти, але насправді не може, небезпечно це. Так само як дзвонити, і взагалі давати про себе знати будь-кому в такому чужому тепер, як виявилося, Конотопі. Та ще й їсти нічого в «готелі» нема, а після вчорашніх сосисок вдень у компанії Олесі він так нічого і не встиг запхати в шлунок.

Навіть у вікно не подивишся — краєвид похмурий, промзона, з чого можна хіба що вирахувати, куди його завезли, та від цих знань користі в його ситуації — мінімум.

Так нудився Горілий десь до полудня, і вже зовсім одурів, коли нарешті приїхав Вольдемар і видав новину, від якої навіть тренованому Сергієві стало зле: трупи в Шаповалівці знайшли, тільки один — Генин, а другий — Діми Голови, того самого зниклого стукача.

Тепер Діма Голова знайшовся — труп пророчиці Олесі щез, хоча Сергій бачив його на власні очі.

Чортівня.

Але чортів не буває. Як і взагалі нечистої сили.

Висновок напрошувався єдиний: знову грається Демон, причому в незрозумілу гру. До того ж він явно причетний до зникнення стукача Голови, яке Вольдемара зацікавило, проте не аж так: мало що буває, міліцейському інформаторові завжди є від кого ховатися. Тільки як тепер все це докупи зібрати, Горілий не знав. Вбивство Шполиного інформатора, дрібного, зовсім нікчемного кримінальника, знову не вкладалося в схему, плутало всі розрахунки.

Горілий був більш ніж переконаний: уся ця вистава з підміною трупів була влаштована лише для одного глядача — для нього. Своїми діями він постійно коригував плани Демона, втручався в тільки йому відомий первісний план, змушував постійно змінювати ходи. Так було у випадку з митницею на Хуторі. Так і тепер, коли — через несподіване втручання спраглого до героїзму Гени — його, Горілого, труп не вдалося лишити поруч із мертвим тілом пророчиці Олесі…

Отже, Демон знає, хто саме крутиться в нього під ногами.

Тепер, коли Горілого оголосили в розшук після убивства Діми Голови, весь цей пінг-понг набув вигляду поєдинку, такого собі двобою: хто кого.

Але ж… від самого початку, коли Демон усе це закрутив, він мав інші плани, в реалізацію яких такий собі Сергій Горілий не втручався.

Тому вкотре відіграємо назад…

Якщо повернутися до початку, говорив Сергій радше собі, ніж новому, зовсім несподіваному союзнику — Волі, то вимальовується складна, хоча, як показує час, досить дієва схема. Демон — називатиме його так — вирішив дістати Нікітина. Чому — згодом з’ясується, головне — як. А ось як: спочатку налякати Коваленка, до якого має претензії банк. Кандидатура, вочевидь, обрана навмання, просто Демону саме цей проблемний кредитор потрапив на око. Відповідно до першого етапу багатоходової комбінації Коваленко попереджений про смерть пророцтвом, яке повинне збутися. В міліцію він не побіжить, але злякатися мусить. Тому переповість про це жінці, обраній Демоном у мимовільні спільники. А після вбивства Галина Коваленко підтверджує: так, Миколі напророчили загибель. Хто в це повірить? Ніхто, почнуть розробляти реальнішу версію, і тут Галина наведе тінь на банк «Слобода».

Далі все нібито йде саме.

Бородуля в розшуку як імовірний убивця.

Момота тягають як вірогідного організатора.

Нікітин дістає проблеми як ініціатор протиправних дій, спливають різні небажані секрети.

Та втручається ініціативний стукач Голова, опер Шпола мчить на затримання, Бородуля тікає, вбиває міліціонера, його самого розстрілюють на місці. Здається, події виходять із-під контролю, що грає на руку Демону: банкір Нікітин уже точно, сто пудів отримує серйозні проблеми.