Розділ «Частина друга Графиня»

Катерина

– Ні.

– Ні? А чому?

Катерина помовчала, розмірковуючи, як же його відповісти, проте слова самі прийшли їй на вуста, прийшли разом із незнайомою силою, що була силою впевненої в коханні свого чоловіка жінки, потаємною силою коханого серця, яке кохає.

– Напевне, тому що Криштоф тепер мій.

Світло-зелені очі Настуні звузились, і якусь мить вона простояла, уп’явшись у лице Катерини немигаючим поглядом, а потім раптово всміхнулася щирою та відкритою усмішкою, геть заплутавши Катерину, неначе то й не вона допіру вимовляла ці слова про те, наскільки подобається їй пан граф та що її ще з дитинства сватано за нього.

– А ви самовпевнена, – промовила вона й, пританцьовуючи, знову наблизилася до Катерини, яка стояла, немов прикута до місця. – Маю признатися, просто захоплена вашою витримкою, бо коли б то мені сказали в очі щось подібне, то я не знаю навіть, чи змогла б залишитися такою спокійною, як ви оце зараз. Бо дуже ревнива, це в мене від маменьки. А кажіть-но мені – ви ревниві?

Катерина розгубилась.

– Я… я не знаю.

– І ви не ревнуєте пана графа? – настирливо допитувалась пані Горобецька, так само відкрито й щиро всміхаючись. Однак несподівана поява всюдисущого Тараса врятувала Катерину від відповіді на це не зовсім зручне запитання. Поблискуючи вже посоловілими очицями, він без стуку просунув свою пику в двері бібліотеки й гаркнув так, що пані Настуня підстрибнула на місці та трохи не впала, заплутавшись у широкій спідниці своєї розкішної шовкової сукні.

– Пан дохтор фан німець, графине.

Настуня покривилась.

– Тьху на тебе! Де ви взяли того жахливого діда? І що то в нього за примха така, підкрадатись і горланити на весь будинок?

Катерина стримала усмішку.

– Він лишився від старого графа.

– Так виженіть його!

– О, це має вирішувати Криштоф!

Горобецька стенула плечима.

– А в нас цим опікується маменька, і ви маєте вже навчитися керувати всіма справами в господі. От мене цього навчати почали мало не з пелюшок, і я ще маленькою дівчинкою знала все…

– То кликати того німця? – нахабно перебив її мову Тарас, який і далі стовбичив на порозі, й одразу відчув, що понесло на нього смаленим. – Чи назад до пруссаків вигнати?

Катерина всміхнулась.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Катерина » автора Гнатко Дарина на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Графиня“ на сторінці 26. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи