«Фань Анкор-Кун, – подумав Чен, – це, згідно з родоводом, прадід Ляна Анкора-Куна й рідний брат мого прадіда Хо. Якщо я не помиляюся…»
«І того року, – подумав Чен-Я, – у руках Фаня Анкора Куна блищав Прямий меч Дан Ґ’єн на прізвисько Ковзкий Перст. Старійшина Ради…»
Схоже, сьогоднішній багатий на події день триває.
– Ага, мало не забув, – немов здалеку долетів до мене голос Сая. – Я, коли в місто виходив, Но-дачі бачив. І не самого, а з шаблею Кундою Вонґ. Я Заррахідові сказав, ми за ріг повернули – а їх і нема вже…
– Ти б іще завтра це згадав, – похмуро завважив зі стіни Уламок. – Або за тиждень…
Частина VI
Люди й звитяжці
Бойовий загартований меч,
Що у змаху вихором виє
І палає синім вогнем.
Загартували його ледве
На крові із печінки лева,
А потім натерти змогли
Чорною жовчю зубастих риб.
Ілбіси – духи війни —
Клубилися довкруж нього,
Сідали на жало його.
Він, як виклик на бій, блищав.
Нюргун Боотур
Розділ 16
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлях Меча» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга II Мейлань“ на сторінці 68. Приємного читання.