TextBook Але, як сказав один російський прем’єр, предотепний і парадоксальний у своїх висловах: «Не можна навіть і думати, що настане час, коли буде легше».
Невже й справді права була — і — буде! — бабця Софія зі своєю наївною казочкою про лисичку та бджоли, що її вона так і не встигла розповісти Марині на прощання?
«Жила-була одна лисичка. Якось захотілося їй солоденького. «Піти, — каже, — до бджіл похазяйнувати».
Пішла на пасіку та так любесенько перед вуликом сіла та лапку туди й засунула, щоби медку дістати. А бджоли того й не злюбили — як шугнуть з вулика, як кинуться на лисичку! Ех, як вона дременула тоді з пасіки!.. Утікає, тільки носом крутить та на бджіл нарікає:
«Ой, божечку мій! Який же то мед солодкий, а які ж то бджоли гіркі!»
А втім, хто нині слухає якісь там, даруйте, бабські казочки!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марина — цариця московська» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Повість п’ята. Роду «Худого», татарський бранець, козак, отаман, наказний гетьман, боярин, державний злочинець“ на сторінці 39. Приємного читання.