У слухавці пролунали довгі гудки, а через кілька секунд Леонардо Каберра відповів сонним і, як завжди, вдрузки обкуреним голосом:
— Що за паскудство? Хто це? Хто це, на хрін, телефонує мені?
— Hуla, mexicano[69], — холодно привітався Макака, думаючи про те, що на волі навіть голос бринить по-іншому. — Це Джеймі.
— Який Джеймі? — не вкурив Каберра. — Я, курва, не знаю ніяких Джеймі.
— Джеймі з Токопійї.
— Макака?! — у запитанні Каберри змішалися здивування, настороженість і ще дещо, чого Джеймі спочатку не зауважив, а може, не захотів зауважити. І дарма. — Розтуди його!
— Я повертаюся додому, mexicano, — сказав коротун.
— Ти ж мав ще відсидіти чортзна-скільки! — зірвалося з уст мексиканця.
— Відсидів уже, — буркнув Макака. — Відпустили.
— О-о, — тим самим насторожено-фальшивим тоном протягнув Каберра. — І де ти зараз?
— Прямую до Антофагасти. Виїхав із Сантьяго шість годин тому.
— О-о, — повторив Леонардо. — І… і що?
— Нічого. Хотів запитати, як у тебе справи? Що нового в Токопійї? Що з моєю квартирою?
— Е-е, — зам’явся мексиканець. — Токопійя стоїть на місці, а справи — кепсько. Тобто не так щоб хріново, але хорошого мало. А у квартирі зараз живе Бруно.
— Який іще Бруно? — роздув ніздрі Джеймі.
— Ну, Бруно Верґара, а це, цей… коротше, ти його не знаєш, — Каберра напружено кашлянув. — Пробач, Джеймі, там зараз такий срач у твоїй хаті. Ми не думали, що ти отак… ну, як сніг на голову.
— Нічого. Я розумію.
— А ти коли приїжджаєш? — поцікавився мексиканець.
От тут Джеймі щось відчув. До суду та рандеву з Господом Макаку більше ніж десять років уважали неформальним босом токопійської мафії, який одноосібно контролював канали надходження наркотиків на північ Чилі з Венесуели та Болівії. Втримуватись на вершині злочинної піраміди вдавалося не так через крутий норов чи навички вправної стрільби, як завдяки прозірливості й умінню тонко відчувати настрої людей. Джеймі насторожився й облизнув губу. Вчувалася якась гнилизна в голосі Каберри.
— Агов, Джеймі, чуєш мене? Чуєш? Алло! Я питаю, коли ти прибудеш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ґуаякільський парадокс» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макс Кідрук Бот. Ґуаякільський парадокс“ на сторінці 108. Приємного читання.