TextBook – Що ти верзеш?! – схопився за голову бідолашний Степан. – Це ж богохульство!!!
«Хоча чого іще, крім богохульства, можна очікувати від нащадка христопродавців, які самі ж накликали на свої голови Божу кару?!» – раптом подумав ошелешений юнак. У той же час таємничий внутрішній голос тихесенько нашіптував Степанові: «Прислухайся до нього, прислухайся уважно! Може, ти дожив до цього дня лиш затим, щоб несподівано дістати надію зараз! Саме зараз – коли вже остаточно втратив її?! Чого тільки не трапляється у цім дивнім світі!..»
– У чому, на думку молодого панича, полягає богохульство? – перепитав незворушний Мошка.
– Ти розмовляв із мертвими!
– Хіба ж?..
– Не бреши, хитрий юдо, це твої слова!
– Хіба молодому паничеві невідомо, що людська душа не помирає разом із тілом, а підноситься у вищі світи? Ті, хто за порогом цього світу, зовсім не мертві…
– Так, але…
Степан затнувся, бо не знав напевно, як краще заперечити євреєві.
Можна було презирливо кинути йому в обличчя тираду про те, що Бог давно вже відвернувся від юдеїв, і після підлого вбивства Христа всі вони, від найменшої малечі до старезного дідугана, недостойні навіть розпечені сковорідки у пеклі разом з чортами лизати.
Можна було процідити крізь зуби, що єврейський божок – це гаманець із червінцями, а тому після смерті вони відправляються не на небо, а до компанії свого «святого» – Юди Іскаріота.
Можна було…
Так, багато чого можна було би сказати, та одне-єдине юнак розумів твердо: не може душа загиблого єврея йти до Божого престолу! Адже це суперечило абсолютно всьому, що знав Степан, чого навчали в академії та що говорили всі його знайомі.
Втім, поки юнак підшукував підходящі слова, Мошка несподівано запропонував:
– А що сказав би молодий панич, якби Моше допоміг йому пересвідчитись у тому, що все ним почуте – правда?
– Тобто?.. – Степана настільки спантеличили попередні зізнання єврея, що тепер він навіть не мав сили обуритися по-справжньому.
– Правда все, що Моше казав про вищі світи та людські душі, котрі перебувають там, як душі Мар'ям та нашого ненародженого сина.
– То ти все ж таки чаклун?
– Вейз мір! То не є чаклунство, то є світле Божественне знання.
– Людина не може того знати…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 6 Краще вже померти“ на сторінці 11. Приємного читання.