Ой ти, дівчино!..
– Але ж Ваша милосте! Не можна порівнювати досвід такої людини, як Ваша милість… а тим паче, людини… м-м-м…
Пауль аж зніяковів, не наважуючись подивитися у вічі Великому Магістрові. Звісно, кажуть про принца всяке… але щоб таке було правдою!..
Ні, це надто вже неймовірно.
– Чом же ж ти замовк, хробачок?
Утім, у голосі Великого Магістра не відчувалось ніякого здивування, лише весела насмішкуватість, що межувала з відвертим блюзнірством.
– Бо не наважуюсь навіть помислити про речі, котрі можуть образити Вашу милість.
– Ти певен?
– Так!
– Певен, що не можеш навіть подумати про те, що давно вже крутиться у твоїй голові? – І принц весело всміхнувся.
Пауль одразу засмутився, почав нервово соватись на своєму стільці. Але мовчав, уперто набурмосившись.
– Ну-ну, давай, кажи вже, не томися, – підбадьорив учня Великий Магістр.
– Та таке вже кажуть…
Але нарешті набравшись хоробрості, Пауль мовив:
– Подейкують, нібито Ваша милість живуть не просто довго, а загалом…
Знов важка, тужлива пауза під пильним поглядом графа.
– Ну?!
Ще один глибокий вдих – і ось вона, страшна істина:
– А загалом… вічно!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 2 Ой ти, дівчино!..“ на сторінці 1. Приємного читання.