Моя мезуза в небі розіп’ята.
Дерева мсти,
Фортеці раю з брамами Синаю —
Все, все проклинаю!
*Немов колосся, що до неба ласе,
Все гладшає, бо щоки надимає —
Але чи небо дасть ковток хоча б?..
І небо, чайнику блакитній блясі,
Гне кирпу коло вуст — дощу немає —
Чи їм перепаде краплиночка хоча б?..
Тонкі стеблинки, мов криві дротинки, —
Чи колесують їх, чи хто шмагає —
Ковтнути вітру свіжого хоча б…
Немов кістками рученят дитинних,
Травою ситий захід ремигає,
Сивіє димом диво на очах…
*І надходять, і йдуть за батьками — нащадки
Задля хліба і солі у праці нещадній,
Може, крони, круками пригашені
Непогрішимо
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Купа » автора Маркіш П.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (2)“ на сторінці 23. Приємного читання.