Розділ без назви (2)

«Гей, мерщій на базари в нічнім занімінні,

З-під поли там гендлюють бородами й кістками…»

О, як плачуть верблюди, що в пустельні світання

Тягнуть мотлох возами із базарювання…

Їх обпатрує дощ,

Їх батожать вітри…

Де засіяно тричі — врожаю́ не збери…

Береги їм лягають — об’їдені хмари,

Губ порепаних згагу чи втамують вони їм?..

Ти, із рогами променів оленю, танучи димом,

З ротом, повним піснями,

Промайнеш поміж нами,

Сніжно-білим лелекам шлях змастивши далекий…

Ой ти, оленю-Дніпре,

В разках надвечірніх вінків,

Що дочкам України

Наречених жаданих приваблять…

Схвально захід бурштинні

                  впліта співанки́,

Осяваюсь тобою,