Розділ без назви (2)

Голуб з мертвого моря жарину приніс?

О розпачливий вітре пустель,

Поверни

Мені попіл цілунку Прометеєвих скель!..

Омини, о, мене омини —

Голові не спочити в ковчезі оцім

Серцю трунку не спити, як в пустелі вівці.

Не пали мене,

Затули!..

Не хочу я, щоб місто визнав світ

Своїм амвоном

І таврував мене він звідти:

«Зґвалтований!»

О, ця кривава купа, суміш праху,

У Божі вуха — божевілля жаху.

Тікаймо, тікаймо,

Втулімося в камінь,

Хай скеля на скелю війною,

Стіною, —

О поколінь паранойя!