TextBook Полоще в роті ніч, заграючи,
З десяток зірочок-краплинок.
Де срібним вівцям пастися вночі?
Ходи сюди, ягня сумирне!
Хто тут поліг, тим спокою нема,
Чатує ніч, як ніж, на спалах сяйва.
— Ходи сюди, голісіньке, в труну,
Сумирно ляж, моє ягнятко срібне.
Спи, чоловіче. Не скарає крук,
Бо ліньки йому порати непотріб.
Труна — ковчегом для сумирних куп,
Що, ніби вівці, різнику покірні.
Поцупили в святковості субот
Скривавлений світання здертий скальп.
Круки, не зазіхайте на ягнят,
Посріблених сумирно для заклань…
Ненатлим — гори їдла задарма!
Пантрує падаль круків’я голодне.
Вже гайворонням кублиться пітьма.
Ягнята срібні на заклання згодні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Купа » автора Маркіш П.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (2)“ на сторінці 19. Приємного читання.