Бо тліном відгонить обіцяне небо,
Зруйноване свято Адама-дитини,
Де поряд пасуться і вівці, і свині;
Де мед з молоком перехлюпують полем
І повнять колосся, тамуючи голод.
Попечені груди в корóстянім струпі,
В коморах пожеж, що розвалюють слупи,
Аж репають, напхані мамами з дíтьми…
Солом’яні стріхи вогненно вагітніють…
За віщо їх спалюють, струюють димом?
Аж кожне з десятків тих тіл — то єдине…
Самотнє прибилось чиєсь козенятко,
Пречисте, з дзвіночком на шиї біленькій,
Буцається, грається, дзвоником дзенька…
Обкрутять… охрестять… замучать… зламають…
Он в шийку пречисту залізо встромляють…
На німби покроять
Покроплене кров’ю…
На трьох розділім з неостиглого праху!
Лехаїм! Єгово, Ісусе, Аллаху!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Купа » автора Маркіш П.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (2)“ на сторінці 18. Приємного читання.