Розділ «Леонід Кононович Пекельний звіздар»

— То се Дажбог? — питається Івась.

Характерник тільки головою кивнув.

— Бач, — каже, — зараз тільки нас двоє на сій могилі, а за давньої пори тут люду було стільки, що всеньке поле чорніло шапками!

— Що ж вони тут робили? — питає Івась.

— На сій могилі козацтво приносило жертви Троянові…

— Як се?

— Після битви приводили сюди бранців і стинали їм голови. За тої пори вважалося великою честю потрапити під меч на Дажбожому пагорбі. Краще як тебе принесуть у жертву богові, аніж у рабство потрапити…

— А чому? — не втямив Івась.

— Бо тоді виходило, що ти не воїн, а чорті-що. Негодящий, аби тебе убили во ім'я господнє. То велика ганьба була…

Зітхнув Козуб та й надів шапку.

— На цьому місці все не так, як деінде: і трава тут росте вища та густіша, і дихається легше… А як сидів я тут, бувало, самотою, то такі дива мені ввижалися! Бачив я людей, що жили тут за давньої давнини, і розказували вони, як проливали кров і вмирали за цю землю…

— А ми що, — каже Івась, — хіба не козаки? І ми воюватимемо! Хіба ж не правда?

Засміявся характерник і скуйовдив йому оселедця.

— Гайда, — каже. — Може, колись іще сюди приїдемо, як Бог дасть. А ти щоб пам'ятав сеє місце!

Як під'їхали вони до Січи, то ярмарку за валами вже не було, а на базарі тільки в ятках та рундуках торгували. Зате в шинках аж гуло — хто побазарував, хто ні, а оковиту всі кружляли.

— Ходи-но, пообідаємо, — каже характерник Івасеві, спиняючись біля корчми з мальованим ґанком.

От припнули вони жеребців біля конов'язі та й заходять до шинку. Була то проста собі хата під солом'яною стріхою. Всередині стояли столи та ослони, груба-кам'янка, а там, де глуха стіна, — шинквас із барилами. Через сіни була ще одна хата, де пекли, варили і смажили.

— Оце завізно! — каже Івась.

У малій корчмі напхом напхано було ріжного люду. Під грубою сиділо кількоро ляхів у барві коронного війська, трохи далі ватага чабанів із далеких зимівників, а ближче до дверей — Богун із двома козаками.

— Слава Богу! — каже характерник, підходячи до них.