Розділ «Том перший РЕТТІЯ»

Дама біля конторки озирнулася. Вродливе, але суворе, малорухоме обличчя. Через притирання? Часте вживання білил іноді дає схожий ефект. Виглядає дама чудово, але жінка жінку не обдурить. Відсутністю «гусячих лапок», королівською поставою, осиною талією — ні, не обдурить. Брюнетка старша за нас буде…

Знову зарипіло гусяче перо.

— Цілком вірно, пані! Ще вчора заїхав. Камердинер цілу купу речей привіз, ви б бачили! У нас тут, до вашого відома, зібралися виключно приємні та гідні люди! Вищий світ, клянуся! Їхня світлість із їхнім сіятельством, потім…

Трепчик ледь затнувся, чого Анрі не могла не помітити.

— …ось, містрис Форзац ще…

Серед квесторів значився некромант Кристофер Форзац. Хто вона йому? Старша сестра? Навряд чи. Мати? Тітка? Знову ж, містрис. Чарівниця? Проте густина мани не відчувається зовсім. Так, мабуть, досвідчений парфумер з розпачем дивиться на закупорену склянку з притертою пробкою: парфуми? Вода? Олія?!

— Містрис Форзац? Щиро рада знайомству. Генрієтта Кукіль, до ваших послуг.

— Навзаєм.

Говіркою даму міг назвати тільки кам’яний ідол. З губ злетіло одне-єдине слово, і рот знову перетворився на тонку лінію. Продовжувати бесіду містрис Форзац не збиралася.

Ну й не треба. Візьмемо приклад з базіки-стряпчого.

— О! Капелюшок від метра Емульє? — печатку майстра на коробці Анрі видивилася заздалегідь. — У вас чудовий смак, вітаю! «А-ля фонтанж»? Бічні лопаті з шовку? Овал Небес, як я вам заздрю…

Дама скупо посміхнулась у відповідь.

— І пес, я дивлюся, з рідкісних. Чистокровний са-пей?

Живого са-пея бачив мало хто. Зате порцелянових — скільки завгодно. У тітоньки Есфірі на полиці стояли сім са-пейчиків із порцеляни. На удачу, нечисть від дому відганяти.

— Так.

І тут у розмову вклинився Амадей Вольфганг Трепчик-молодший, щоб йому гикалося до кінця днів!

— Містрис Форзац, я звелю хлопчикові віднести речі у ваші покої. За чим-небудь варто доглянути особливо? Є тендітні, крихкі предмети?

— Є!

Брюнетка блиснула очима, і хазяїн мимоволі позадкував.

— Розумію! Я звелю хлопчикові бути дуже обережним. Дуже! Щоб, борони, Вічний Мандрівцю…