TextBook — Ти можеш помилятися. Врешті-решт…
— Навряд. З мого боку кілька перевірок. Скоро вони спробують.
— Чому «вони»? Це точно в тебе манєчка. Прямо так уже всі проти тебе. Змова століття…
— Не кривляйся, справа дійсно серйозна… Провернути її можна мінімум удвох. Хоча б через те, що одна людина мій труп не підніме.
— Знову ти про свій труп! Ну чому, чому ти так боїшся?
— Я не боюся, заспокойся. Якщо знаєш про небезпеку, нема чого боятися. Я чую, нюхом відчуваю, коли вже так хочеш, мов тварина. Скоро мене вб’ють. От ще не знаю тільки, як…
Сахно чув дзвінок, та навіть не поворухнувся на канапі, байдуже спостерігав за пригодами Чака Норріса, не стільки бородатого, скільки неголеного.
— Дзвонять!
— Відчиняй сама, я зайнятий!
Кроки з боку кухні. Сахно знав, що зараз дружина стоїть у дверях вітальні, і з очей її летять у його бік блискавки. Цікаво побачити вираз її обличчя. Дзвінок повторився, цього разу — наполегливіше.
— Ти справді серйозно зайнятий!
— Все одно це до тебе.
Почувши, що дружина зітхнула і пішла відчиняти, Сахно взяв дистанційку й стишив звук, дослухаючись.
— Вечір добрий. Я запізно сьогодні…
— Нічого страшного, Марино, я ж чекаю. Дощ?
— Мжичка. Незатишно. І з транспортом у неділю щось коїться.
— А, з ним постійно щось трапляється, неділя тут ні до чого. Роздягайтеся, проходьте. Ні, чоботи можете не знімати, завтра все одно почищу килими.
Жінки пройшли до спальні, двері причинилися. Сахно знав, що зараз буде. Його дружина ляже на живіт і заголить сідниці. Якось Сахно спостерігав за цим жестом. Жодного збудження, більше того — якась незрозуміла відраза була в цьому, щось від борделю. Попри все, Сахно змушував себе ще кілька разів дивитися на це, щоб огида зміцніла до певного стабільного почуття. Медсестра Марина спритно приготує одноразовий шприц, звичним жестом відламає верхівку ампули, і за кілька секунд черговий укол буде зроблено. Процедура тривала щовечора вже впродовж двадцяти днів.
Жінки вийшли, ввічливо перемовляючись ні про що, як це роблять малознайомі люди. Тепер — ще один ритуал, теж обов’язковий для обидвох.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де поховано Адель... » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1“ на сторінці 1. Приємного читання.