TextBook Перемелеться в порох, і скільки доріг перестане!
Повз усе, крізь усе, над усе, що ти дихав і вмів,
Йтимуть вічно і тяжко дощі, і птахи, і прочани,
Й наші дивні слова, й наша туга — твоя і моя.
Вічність діється так, що лишає усіх при надії.
Я люблю тебе понад усе. Але що тобі я?
Йдуть дощі і дощентні прочани — аж небо твердіє.
«Не віддай мені світу, тамуй мене з болю, бо біль…»
Не віддай мені світу, тамуй мене з болю, бо біль
Повертається в дім, із якого пішов наодинці.
Наче чорна пшениця, при храмі розсипана сіль.
Як розсипана сіль — золоті обереги. Ординці
Племенами прийдуть, бо в спокусі оглух і осліп
Покалічений ідол: хтось виколов очі, бо очі
Надто довго дивились в жертовник — на кров і на хліб…
Я не хочу вмирати. А ти мене жити не хочеш.
«В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не…»
В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не…
В обителях смертних, де вчили птахів замовкати, —
Реальність дощу, тож на краплі мене розіпне
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 167. Приємного читання.