— Що сталося?! Що з нею? — репетував навколо них злидень.
— Я ніби щось розбираю! — сказала Рутенія і притулила вухо до русалчиних вуст.
І дійсно, почула:
— Боляче… втрачаю Сили… Це річка… вона… їх… випиває… Швидше…
І знову нерозбірливий стогін.
Рутенія підняла голову до друзів:
— Річка випиває з неї сили. Нам слід швидко думати і щось робити… І я навіть знаю, що!
— І що ж ти надумала? — спитав Бось.
— Нам треба Сила, — відповіла Рутенія і дістала камінь.
Стиснула.
Начебто нічого і не відбулося.
«Невже не подіяло?» — тривожно питала вона себе. Рутенія підійшла до Дзеванни і погладила її по голові, обтерла з лоба піт. Поруч присів чугайстер, узяв русалку за руку і тихо заспівав:
Ходить сон коло вікон,
а дрімота коло плота
Питається сон дрімоти:
«Де ж ми будем ночувати?
Де хатинка теплесенька?
Де дитинка малесенька?»
Там ми будем ночувати,
Дитиноньку колисати
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рутенія. Повернення відьми» автора Климчук Віталій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми“ на сторінці 53. Приємного читання.